Кожем'яка: Одна із запорук успіху – широта світогляду
08:40, 19 червня 239

Власник фамільної друкарні HUSS, президент фонду ArtHuss Костянтин Кожем'яка вважає сучасну українську культуру "запобіжником" в сьогоднішній боротьбі за нашу самоідентифікацію.

В інтерв'ю сайту "24" він розповів про взаємозв'язок бізнесу та культурних процесів і про те, що буде запорукою успішності для кожної соціально активної людини.

Кожем'яка: Одна із запорук успіху – широта світогляду - фото 300

 

За Вашим висловлюванням, Ви обрали своєю сферою відповідальності культуру. Як зародилася ця думка, який шлях пройдено і що вийшло зробити?

Дуже багато залежить від життєвих установок, які людина ставить перед собою. Є люди, які обмежуються речами на кшталт особистого успіху. У кожного своє уявлення про особистий успіх. Я належу до тієї категорії людей, для яких самореалізація – це не тільки багато роботи, грошей, доданої вартості. Завжди хотілося в тій справі, якою займаюся, крім усього іншого, бачити соціальну значимість. Але на кожному життєвому етапі в силу обставин цілі змінювалися і змінювалося уявлення про те, якою ж вона має бути – ця сама соціальна місія. Так, коли я був курсантом військового училища, повідомили про введення військ в Афганістан, то я написав рапорт добровольцем туди піти. Згодом прийшло розуміння, що це – "піар-кампанія" ЦК Компартії і командування Збройних сил, але це був мій щирий вчинок і, як-то кажуть, слова з пісні не викинеш. Видно, щось таке батьки заклали в моєму вихованні.

У бізнесі я вже більше 20 років, і найчастіше щось робилося спонтанно. Хтось прийшов просити щось купити для дитячого будинку. Дав або купив – і що далі відбувається, незрозуміло.

Кожем'яка: Одна із запорук успіху – широта світогляду - фото 301

 

У поліграфії нашими клієнтами в більшості випадків є художники, колекціонери, галеристи, ті, хто формує культурний ландшафт України у сфері сучасного мистецтва. І з прагматичних міркувань на певному етапі розвитку бренду постало завдання просувати його по-новому. Були досягнуті певні результати, якісно змінилася клієнтська база, і тому маркетингові сценарії поведінки та інформаційної реклами, які добре працювали, перестали задовольняти. Були запрошені фахівці брендингового агентства, які проаналізували поточну ситуацію бренду і сказали, що нам потрібно переходити до репутаційного менеджменту. У цьому сенсі потрібно було придумати, яке із постійних джерел контенту могло б вирішити це завдання, щоб воно правильно сприймалося нашою цільовою аудиторією і відповідало позиціонуванню бренду і філософії компанії. І довго думати нам не довелося, оскільки все на поверхні – з художниками працюємо, чим не постійне джерело комунікативного контенту: виставки, проекти, арт-видання. І коли вже береш участь у друці альбомів, арт-видань, книг, коли приходить клієнт-художник, колекціонер або галерист, то дивишся вже не тільки і не стільки на поліграфічну продукцію, але починаєш вже виникати в саму суть, про що вони малюють, які вкладають смисли, ідеї.

Звичайно, це суб'єктивно: комусь може подобатися подорожувати, комусь – музика. А мене випадок звів із сучасним українським мистецтвом. Спочатку я був далеким від мистецтва взагалі і сучасного зокрема, у міру того, як почав знайомитися з конкретними художниками, вникати, що і чому він намалював, наступила та магія, коли ти починаєш розуміти: ось перед тобою людина, цікава, змістовна, багатогранна, а як ті думки трансформуються у візуальні образи в її роботах. Ця магія розуміння внутрішньої психології, світогляду, естетики включає вже інші почуття і це вже не залишає байдужим. А це значить – з'являється ставлення, виховується смак. Це процес еволюційний, не одноразовий. Якщо спочатку я вдавався виключно до досвіду експертів, яким довіряв, то сьогодні у мене вже є своя думка. У якихось випадках вже можу сказати, що не хочу до чогось мати стосунок, у зв'язку з тим, що це або неактуально, з позавчорашнього дня, або не відповідає моєму смаку, і я не хочу робити те, що мені не подобається.

Кожем'яка: Одна із запорук успіху – широта світогляду - фото 302

 

Так з'явилося захоплення, що переходить в залученість. Захотілося, щоб якісь роботи були в моєму життєвому просторі, вдома, на роботі. При виборі подарунків друзям вже не їдеш у винний бутік по дорогий алкоголь, а даруєш живопис або графіку. Змінюється смак. І коло спілкування, звичайно. Все це впливає на світогляд, якість життя.

Наступний крок у розвитку – колекціонування. Спочатку на емоційному рівні, потім вже більш осмислений підхід – колекціонування саме сучасних авторів. А оскільки в Україні відсутній арт-ринок, то колекціонування в найменшій мірі має інвестиційну складову. Все ж це заняття для душі. А якщо для душі ще хтось цим займається на іншому кінці Києва або України, то ці люди приречені один одного знати, чути, взаємодіяти. Так формується арт-спільнота, що складається, звичайно, не з одних колекціонерів. Це і художники, і галеристи, і арт-критики, і куратори ...

І на якому етапі зараз це формування?

На момент 4 роки тому, коли все це почало оформлятися, прийшло розуміння кількох речей. У нас не дуже розвинена арт-спільнота. Проблема в тому, що у світі будь-яке мистецтво не сприймається експертами, колекціонерами, якщо це не сприймається в країні походження предметів мистецтва, наприклад в Україні. За рідкісним винятком, коли прекрасному художнику чи чудовому арт-дилеру хочеться щось робити за межами нашої батьківщини, перше ж питання, яке їм поставлять аукціоністи, арт-інвестиційні фонди: покажіть, що відбувається у вашій країні у сфері мистецтва.

Кожем'яка: Одна із запорук успіху – широта світогляду - фото 303

 

У нас відбувалися події, безперечно, але те охоплення аудиторії, залученої в це, не дозволяло говорити про те, що у нас є ринкова ситуація. Коли є автор, артефакт, який пройшов необхідні стадії будь-якого продукту, щоб стати товаром, а товар вже – має свою вартість.

І існувала 4 роки така апатія, багатьом було "по барабану". Але є небагато, як для 40-мільйонної країни, тих, хто залучений в це і кому не все одно, хто щось робив на ентузіазмі. І коли стався Майдан, то "осінило". Прийшло розуміння soft power, м'якої сили: що таке культурна дипломатія, що таке протидія ворожій пропаганді, якщо високий культурний рівень у населення. Культура – не єдиний, але все-таки – запобіжник від цього.

І прийшов час волонтерів: хтось працює у сфері польової медицини, хтось збирає безпілотники... А я вирішив займатися тим, у чому вже чогось досяг, до чого я маю стосунок – популяризацією сучасного мистецтва, яке працює як soft power. Я сам родом з Донбасу, проблематика моєї малої батьківщини мені абсолютно зрозуміла. Коли там все почалося – я не був сильно здивований.

Зараз звідти повернувся Саша Михед, був у Сєвєродонецьку, Лисичанську та Добропіллі, на концерті "Океану Ельзи", я запитав у нього: "Що там Донбас? Якими мізками вони думають?". Він каже – по-різному. Скрізь висять плакати Оппоблоку "не забудемо, не пробачимо", вони живуть думками про загиблих, і зі своїми скелетами в шафі, і охоче будуть поповнювати цю колекцію, тому що їм комфортно жити в атмосфері повного несприйняття та відторгнення всього українського. Але це далеко не всіх стосується, навіть серед старшого покоління. А на концерті "Океану Ельзи" 30 тисяч молодих хлопців і дівчат скандували "Слава Україні!". Ось вам і soft power.

Кожем'яка: Одна із запорук успіху – широта світогляду - фото 304

 

Недооцінювати фактор культури і його вплив на національну самоідентифікацію, і як антипропагандистську зброю в жодному разі не можна. Це працює. І ті, хто були ентузіастами, робили для задоволення, тепер роблять це для користі.

Хто і яку користь робить?

Є звичайний бізнесовий підхід – роби те, що у тебе найкраще виходить. У нашому суспільстві у когось краще виходить продавати або презентувати мистецтво, як наш найуспішніший арт-дилер в Україні Ігор Абрамович. Хтось успішно займається виставковою діяльністю. Два роки тому теж колекціонер, людина бізнесу, Зенко Афтаназів заснував фонд Zenko Foundation, який, я вважаю, зробив колосальний обсяг роботи. І до нас вже їдуть куратори з Європи придивитися до українських авторів. У жовтні на платформі Zenko пройде міжнародна конференція, в якій візьмуть участь, крім українських представників, близько 30 зарубіжних арт-фондів, фундацій, інституцій, музеїв. А я в цій компанії сказав – я буду видавати книги.

Але оскільки ми чітко розуміємо, що перебуваємо в ситуації бурхливої ​​трансформації суспільства, в рамках формування громадянського суспільства, є дуже інтенсивна зміна еліт. Сьогодні на авансцену виходить багато нових людей. Виходять через соціальні ліфти, щоб самореалізуватися, з успішних айтішників, інтернет-маркетологів. І вони рано чи пізно досягнуть рівня успіху, коли почнуть замислюватися, що одна із запорук успіху – широта світогляду. І соціальний статус непогано було б закріпити. У всі часи – щоб прославитися, треба стати або успішним полководцем, або підтримувати мистецтво.

Кожем'яка: Одна із запорук успіху – широта світогляду - фото 305

 

Тому в людей, які, як і я 5 років тому, не мали поняття про сучасне мистецтво, сьогодні виникає питання – а що це, про що, чому воно цінне, навіщо про це говорити, обговорювати, на нього дивитися, чому це повинно зайняти частину життя? Цим людям потрібно дати інформацію. Є академічні видання. Але вони для професіоналів і будуть не те що нецікаві, а скоріше незрозумілі. Світова практика – популярні книги. І з січня 2016 року я сказав – у нас буде видавництво ArtHuss, яке видаватиме популярну літературу про сучасне мистецтво, як українське, так і світове, яку ми адресуємо не колекціонерам, не аукціоністам, а широкому колу, тим з нього, перед ким постало питання про сучасне мистецтво і його популяризацію. Без цього ніяк, називайте це джерелом особистісного розвитку або фактором, що підкреслює соціальний фактор, – що для кого важливіше.

І перший рік, 2016, був тестовим, ми видали три книги. У цьому році на Книжковому Арсеналі вже було шість прем'єр. Зараз на стадії підписання контрактів низка перекладних видань, а також ведеться робота з українськими авторами, бо не можна, щоб контент був однобоким. Якщо весь час читати, як там Дем'єн Херст, Ай Вейвей і що там у Кунса, то може скластися ілюзія, що все це відбувається десь і до нас не має стосунку. Насправді у нас теж є на що подивитися.

Як тільки зарубіжна експертна спільнота побачила, що в нашій країні за ці три роки почали відбуватися зрушення, в тому числі і в сфері культури, що з'являються люди, які взаємодіють, і вже складається, як з туману, якась картинка, яка нехай поки що віддалено, але вже нагадує якусь екосистему, ми відразу їм стали цікаві: а що, а хто, а прізвища, а каталог, а покажіть, а привезіть виставку, а давайте ми приїдемо і подивимося, що ви тут робите? У нас є і автори, досить глибокі, є що показати, і є спадкоємність поколінь, що важливо.

Кожем'яка: Одна із запорук успіху – широта світогляду - фото 306

 

Після "залізної завіси" заявили про Україну такі імена, як творче об'єднання "Паркомунна", "Живописний заповідник", це в 90-х було. Але на цьому життя не закінчилося. Сьогодні у нас є гідні автори. Віком 30-35-40, вони показують класні проекти. Ось зараз мій колега Zenko Foundation проводить у Львові велику виставку, в ній беруть участь 35 художників, і приїжджають закордонні експерти, подивитися, оцінити тощо.

Наскільки все рівно відбувалося, чи не було моментів, коли хотілося просто все кинути?

Це дуже інтуїтивна сфера діяльності. Тут немає такого, що купив книжку, а в ній 20 кейсів, з яких ти вибрав 13, які тебе стосуються, і ти, як по кулінарній книзі, робиш салатик такий і борщик ось такий. Це, до речі, біда сьогоднішнього бізнесу, який намагається поліпшити свої результати за допомогою кейсів. Все дуже інтуїтивно. Моя особиста думка: сьогодні успіх бізнесу забезпечують естетичний менеджмент і метафізичний маркетинг. Це значно глибше і складніше, ніж набір якихось парадигм і кейсів, яким можна сліпо слідувати. Іноді інтуїція підводить. Але набагато частіше підводять люди. У цьому сенсі в силу нашої української ментальності важко виходить консолідуватися.

Кожем'яка: Одна із запорук успіху – широта світогляду - фото 307

 

Бізнес консолідується охочіше, ніж люди творчого середовища. А консолідація людей бізнесу і художників – це ще більш складна ситуація. І це не український феномен, це світова практика, коли творча аудиторія дивиться на людей бізнесу, як на "спекулянтів", а бізнес, який купує мистецтво, вважає художників шахраями, що займаються обдурюванням. Як правило, носії подібних поглядів не здатні на довгострокові продуктивні тандеми, без яких успіх неможливий. Тому що якщо весь час вважати творців шахраями, то рано чи пізно скажеш – я 10 картин купив, мене десять разів обдурили, а я ж такий розумний, але дозволив себе 10 разів обдурити. І навпаки – якщо художник заточений тільки на фінансовий результат, аби "втюхати", в якийсь момент він втрачає творче начало, з його робіт йде емоція, в результаті виходить "андріївський узвіз", "щоб було красиво". Як сказав один арт-куратор, сучасне мистецтво закінчується там, де починається дизайн.

І це складна комунікація. Треба було завоювати репутацію, довести, що ти не одноденка, не "рвач". Багато в чому успіх залежить від здатності домовлятися, консолідуватися. У міру того, як в процес входить все більше людей бізнесу, він набуває більш динамічного характеру. Що ми зараз і спостерігаємо.

Кожем'яка: Одна із запорук успіху – широта світогляду - фото 309

 

Якщо говорити про оцінку бізнесу, а ви вже 20 років у цій сфері, в чому вбачаєте перспективу, а що варто змінювати?

У своєму бізнесі ми успішно протестували видавничу діяльність у сфері арт-видань, нон-фікшн, арт-альбомів, і вважаю, що це планомірно стане значною частиною загального бізнесу. Друге. Накопичивши такий досвід взаємодії між культурним середовищем і бізнес-процесами, я особисто готовий охоче ним ділитися. Тим більше, що зараз, коли рулить метафізика ведення бізнесу, відбувається багато незвіданого в цій сфері, на рівні емоцій та інтуїції, то спілкування з культурою – та форма медитації, яка дозволяє краще чути і чіткіше бачити. Тому арт-консалтинг для людей бізнесу – це щоб і в "кітчуху" не сповзти, і щоб проекти були цікаві тій аудиторії, яка має стосунок до бренду. Зрозуміло, що це не кожному бізнесу потрібно. Але є сфери діяльності, коли імідж, статус і причетність до культури як форма соціальної відповідальності – це буде працювати ефективно. Третє – все-таки діджіталізація відбувається, особливо в комерційному сегменті, тому комерційний сегмент, діджитал-принт – це той напрямок, який ми сьогодні розвиваємо.

Вам як людині успішній що для щастя треба? Робота, сім'я, відпочинок?

Сім'я – найголовніше. Але справа в тому, що у нас же сімейна друкарня. Мій старший син – начальник відділу по роботі з корпоративними клієнтами, моя дружина – керівник друкарні. Я можу тут посміхатися і не вникати в поточну щоденну діяльність, де купа організаційних і робочих моментів, тому що я знаю, що там надійні люди, а я можу тут просторікувати про долі світу. Тому скільки всього в житті було різного важкого, але джерело, гавань, затишок – все ж сім'я.

Кожем'яка: Одна із запорук успіху – широта світогляду - фото 311

 

А як Ви відпочиваєте, встигаєте?

Встигаю. Вчора ось з риболовлі приїхав, на відкритті був. Я – рибалка завзятий. І обов'язково кілька разів на рік – з'їздити просто пасивно полежати на сонці. У мене є дві крайності: або пасивно на пляжі з книжкою, щоб хороший пляж, поменше побутових питань, або – в повній антисанітарії, в наметі, на рибалці. Так що відпочивати встигаю.

Крім того, спілкування з художниками – це мимоволі зміна сфери спілкування, хороший відпочинок. Я себе по житті взагалі не відчуваю втомленим. Дуже рідко, коли я кажу, що втомився, треба вимкнути телефон і поспати півтора дня. Коли робота – вона ж задоволення, то працюєш і кайфуєш.

Які якості бажано розвивати людям, які бажають бути успішними? Що для Вас "формула успіху"?

Незаперечним фактором успіху в списку того, чого треба домогтися, вважаю, повинна бути реалізована твоя соціальна місія. Три роки тому почала змінюватися не тільки країна, але і кожен з нас. Один з моментів – зміна алгоритму вибору партнера по бізнесу, по взаємодії, коли вибираєш за принципом збігу життєвих цінностей. Я їздив на риболовлю з людьми 12 років. А три роки тому, коли у нас все це драматичне сталося, а в людей, як і раніше, в планах – будинок 500 квадратів, ділянка 40 соток, машинка за 150 тисяч доларів, яхточку ще за 70 тисяч і більше нічого, то ти розумієш вони просто перестали тобі бути цікавими. Але не тому, що я розлютився, що все – на перемогу, армію, а їм – аби поїсти добре. Ні, просто перестали бути цікавими.

Кожем'яка: Одна із запорук успіху – широта світогляду - фото 310

 

Тому на сьогодні гідні бути успішними, ось цими соціальними ліфтами, виведеними на іншу орбіту, – люди із загостреним почуттям соціальної відповідальності. Яким терміново щось треба зробити. Комусь – Музей Небесної сотні або парк "Наталка" на Оболоні, комусь – видати купу книжок, які не є на сьогодні комерційно успішними.

Тобто, перше – відчуй в собі потребу бути корисним суспільству, друге – працює метафізика, жодних рецептів і шаблонів.

задати питання

Зацікавила історія успіху? Не баріться – запитайте спікера про те, що вас найбільше зацікавило в його історії.

Поставте своє запитання головному герою тижня, і, можливо, саме ви отримаєте в нагоду можливість поспілкуватися з ним за ланчем у столичному ресторані.